М. Каганець - борець за правду
Історія Галичини багата на постаті, які зробили чималий внесок у становлення української самосвідомості, поваги до національних цінностей, часто кладучи на жертовник найдорожче - власне життя. З-поміж них особливе місце займає Марко Каганець. Хто він? Герой-одинак, який став до смертного бою з чужинською владою за повагу до вибору своїх земляків, чи виразник української самоповаги, самодостатності й національного самоствердження.
Марко Каганець 12.01.1881 - 06.02.1908р.
Визначний громадський діяч Коропеччини початку ХХст., засновник читальні "Просвіта" та "Каси позичкової" в Коропці 1906 р. Член страйкового комітету 1906 р. Активний учасник подій під час виборів до австрійського сейму. Загинув від рук австрійських жандармів.
" Громом вість пронеслася по всій Русі - України й далеко поза її границями... ", писав часопис "Просвіти" в лютому 1908р.
"Іскрою від того святого смолоскипа народного болю у квітні того ж таки 1908р. був постріл студента Львівського університету Мирослава Січинського зі словами "За Каганця! За мій народ!" у намісника Галичини А. Потоцького.
Про події лютого 1908р.,що відбувались в Коропці писала газета "Діло", ч. 29,ч. 30, ч.32 1908р.
Молода українка Іванна Блажкевич мережила тим часом свої перші поетичні твори "Грудка на могилу Марка Каганця" 1908р., "Страждальній матері Мирослава Січинськоно", 1909р.
Про ці події напишуть Гнат Хоткевич в оповіданні " Троє", Є. Куртяк" Губернаторські вали ".
1918 р. за часів ЗУНР у Коропці за народні кошти встановлено пам'ятник М. Каганцеві.
З 1908р..по 1939р., на день вбивства, 6 лютого дзвонили дзвони по всіх церквах округи "на спомин" про мужнього патріота.
Коментарі:
Ваш коментар може бути першим :)